5 книг, від яких очікуєш іншого

Повідомляє studway.com.ua 23.01.2019 16:17

Фото з мережі Інтернет

У школі нас учили не обирати книжку за обкладинкою. Мовляв, її внутрішній світ, як і в людей, не залежить від зовнішнього оформлення, головне – всередині. Гаразд, учителю, ми запам’ятали цю настанову і намагаємося зважати на неї, неупереджено обираючи найцікавіше серед строкатих обкладинок. На щастя, епоха електронних книг і смартфонів зробила цю спокусу меншою.

Однак друге, що приваблює читача під час вибору, – назва книги. Це таке собі перше враження, на яке автори й редактори мають лише три секунди. А тому часто йдуть на хитрощі, щоб зацікавити відвідувачів книжкових магазинів і сайтів: додають краплю каламбурів, дрібку таємничості, трохи романтики. І ось ти вже несеш до каси нового паперового друга.

Зазвичай цієї миті ти маєш певні сформовані сподівання стосовно сюжету, адже назва повинна бути дзеркалом написаного. Розгортаєш, а там сюрприз: книга зовсім не про те. Знайомо? Розповідаємо про п’ять рекордсменів з несподіванок у категорії «Відповідність назви до змісту».

«Звіяні вітром» (1936), Марґарет Мітчелл

Рейтинг Goodreads: 4,29/5

Очікування: віє романтикою і коханням. Двоє подалі від бентежного світу, бо світ належить лише їм.

Реальність: меркантильна й вередлива сімнадцятирічна Скарлет крутить чоловіками, як їй заманеться, щоб вижити на фоні громадянської війни в Сполучених Штатах. Скасування рабовласництва й голод докорінно змінюють життя молодої панни. Ще вчора вона думала про бали, танці й кавалерів, а сьогодні вдається до холодного розрахунку, щоб урятувати родину. Їй доводиться переживати втрати й розчарування, доки всі повітряні замки врешті не розвіються.

А де ж тут вітер і кого він звіяв? Оригінальна назва твору Gone with the Wind – це американський сталий вираз, який має значення чогось такого, що зникло назавжди. Український аналог – «канути в лету», що символізує безповоротну зміну часів. Саме на фоні війни видно жагу до виживання і моральну деградацію героїні Скарлет. Письменниця планувала цього персонажа як антигероя, вважаючи її повією, і тому не розуміла народної любові до неї. Цей роман став першим та останнім з-під пера журналістки Марґарет Мітчелл, яка невдовзі трагічно загинула.

«Ловець у житі» / «Над прірвою у житі» (1951), Джером Селінджер

Рейтинг Goodreads: 3,80/5

Очікування: доволі романтично, чи не так? Поле, колоски, вітер, який ними грається, і люди. Так, їх двоє. Бо один ловець, а інший утікає. Можливо, йдеться про кохання.

Реальність: дивакуватий шістнадцятирічний підліток Голден Колфілд розповідає про навчання в коледжі, переконання та побутові життєві ситуації. Часом його поведінка дивує, іноді видається кумедною, іноді до болю знайомою. Усе видно трохи по-іншому, крізь лінзу юнацького максималізму, виборів і рішень: іноді на диво зважених, іноді по-дитячому пустотливих, але майже завжди підлітково-бунтівних.

А де ж тут ловець у житі? У почутій головним героєм дитячій пісеньці, яка згодом переросла у внутрішні переживання. Хоча книга посідає 15 сходинку в добірці 200 книг, що їх BBC радить прочитати за життя, у відгуках можна знайти чимало розчарованих сюжетом. Свого часу твір обріс скандалами, адже саме під враженням від нього Марк Чепмен убив бітла Джона Леннона, продовживши читати книгу до приїзду поліції прямо на місці злочину. Роман став символом неприйняття моральних канонів і бунту. Його забороняли і вносили до рейтингів найкращих. Читачі й досі мають про нього суперечливі думки. Що ж, аби дізнатися, на якому ти боці, варто прочитати!

«Над зозулиним гніздом» (1962), Кен Кізі

Рейтинг Goodreads: 4,19/5

Очікування: як мінімум, зустріти зозулю й дізнатися про її гніздо.

Реальність: ні, це не підручник з орнітології. Неговіркий душевнохворий індіанець Вождь Бромден, що вдає глухонімого, розповідає про лікування в психіатричному відділенні, яке вже стало домом для його постійних «клієнтів». Життя проходить циклічно, за звичним протоптаним маршрутом, доки не з’являється новий пацієнт, цілком чужорідний і надто вже сповнений життєвих сил. З ним до відточеного механізму додається частка хаосу.

А де ж тут зозуля і її гніздо? Також у рядку дитячої пісеньки, яку пригадує герой. Тут не буде драми із життя зозулі, але можна знайти декілька десятків психічно нестабільних людей, хворобливе сприйняття світу й абсолютну відсутність відчуття межі між реальністю і запаленою фантазією героя. У цього твору є дещо спільне з попереднім: розповідь від першої особи й нечітка, уривчаста лінія сюжету. Врешті, дивакуватість і людяність. Оригінальна назва твору – One Flew Over the Cuckoo’s Nest, де «cuckoo» можна перекласти ще й як «божевільний».

«Механічний апельсин» (1962), Ентоні Берджес

Рейтинг Goodreads: 3,99/5

Очікування: індустріалізм, стимпанк, технології майбутнього.

Реальність: розповідь від імені підлітка Алекса, ватажка банди хуліганів, які мають дивне хобі – влаштовувати дестрой. Алекс веде подвійне життя: удома чемний та вихований, а вночі стає жорстоким головорізом і чинить хитромудре насилля. Втім, і його крихкий світ може перевернутися догори ногами, як і світи його жертв: навіть улюблена дев’ята симфонія Бетховена раптом може стати нестерпною.

А де ж тут апельсин і чому він механічний? У назві книги, написаної одним із персонажів. Оригінальна назва A Clockwork Orange – запозичена в лондонських робочих прошарків ідіома, що описує дивні речі: «кривий, як механічний апельсин».

Цікавинкою в цьому романі є вигадана сленгова мова надсат, якою спілкуються малолітні злочинці. З першого погляду може здатися, що роман містить безліч описок: у деяких перекладах частина слів написана латиницею. Надсат має в основі російську й ромську мови, через що для українського читача екзотичні слова будуть інтуїтивно зрозумілими. Ентоні Берджес був не лише письменником, а й лінгвістом, тому відповідально підійшов до створення лексики. Роботу над романом він почав після страшного діагнозу – пухлина мозку, тому роман пронизаний болем і драматичними спогадами з власного життя.

«Мовчання ягнят» (1988), Томас Гарріс

Рейтинг Goodreads: 4,17/5

Очікування: розповідь про ферму, розведення овець. Якщо розглядати назву метафорично, то про самопожертву.

Реальність: якщо хочеш зрозуміти поведінку маніяка, думай, як маніяк. Серійний убивця, канібал і талановитий психіатр Ганнібал Лектер допомагає молодій слідчій Кларіс Старлінґ розкрити серію злочинів, оповитих загадковими зачіпками, в обмін на душевні бесіди.

Де ж тут ягнята і чому вони мовчать? В образах зі снів головної героїні. Загалом крилатий вислів «мовчання ягнят» означає покірність і боязливість у ситуаціях, де слід проявити рішучість.

Це друга книга із серії про Ганнібала Лектера, геніального за складом розуму маніяка-вбивцю, що поїдав людську плоть. Лектера долучили до розкриття злочинів іншого маніяка, відправивши до нього на бесіду курсантку Академії ФБР. Він знаходить у ній об’єкт психологічного дослідження й цікавиться її дитячими спогадами. Лектер доволі точно прораховує кроки вбивці наперед. Проте, знаючи розгадку цієї головоломки, він лише підкидає натяки. Та чи встигне Кларіс урятувати невинну жертву від незвичного вбивці? До речі, в основу образу вбивці лягли чотири реальні маніяки.

Приємного читання

Опубліковано : 23.01.2019 16:17