5 законів роботи сучасного архітектора

Повідомляє studway.com.ua 12.07.2018 19:17

Фото з мережі Інтернет

Харківська школа архітектури (ХША) – перший в Україні приватний архітектурний заклад вищої освіти, створений у 2017 році. Викладачі ХША – провідні архітектори та урбаністи-практики, які мають досвід вирішення реальних архітектурних завдань, тому знають, чого вимагає світ від сучасного зодчого. Навчальна програма складена з урахуванням досвіду провідних архітектурних шкіл світу, зокрема Великої Британії, а третина викладачів – міжнародні спеціалісти.

Наразі школа пропонує дві програми навчання. «Нульовий рік» стартував у вересні минулого року і вже випустив першу групу студентів. Майбутніх бакалаврів почнуть готувати вже восени. ХША обіцяє 3,5 роки навчання, насиченого викликами. У майбутньому організатори планують запустити також магістерську програму.

Ми поспілкувалися з випускницями програми «нульового року» й дізналися, чого навчають у ХША майбутніх зодчих.

Тверезо дивитися на професію

Справжнім професіоналом може стати лише людина, яка обирає фах свідомо. З іншого боку, доки не спробуєш, не зрозумієш. Для цього команда ХША розробила програму нульового року – підготовчі курси, які дозволять зрозуміти, чим насправді займаються містобудівники. Спойлер: не лише проектуванням красивих будинків.

«У мене було абсолютно хибне уявлення про те, чим займаються архітектори, – розповідає Марія, випускниця ХША. – Нав’язані стереотипи створили образ людини, яка тільки і вміє, що креслити й малювати Сократа. Насправді ж професія архітектора набагато глибша. Це не просто робота з олівцем і папером: це робота з простором. Сучасний архітектор повинен знати про світ усе. Ну, або майже все. Ми повинні відчувати реальність і реагувати на зміни в ній». А як саме це відбуватиметься, через новий вид бетону чи 3D-принтер, залежить лише від творчого бачення архітектора.

Любити своє місто

У містобудівництві часто виникає конфлікт між уявленнями про кінцевий результат у власників простору, інвесторів та представників місцевої влади. Кожен керується своїми інтересами, які не завжди збігаються з інтересами самого міста. Завдання урбаніста – захистити місто від необачних кроків архітектурних стейкхолдерів.

Команда школи переконана, що архітектор має бути суспільним модератором, а не маріонеткою в руках замовника. У ХША прагнуть виховати нове покоління відповідальних та етичних архітекторів, які прагнуть створювати комфортні міські середовища.

«Ми маємо бути відповідальними за те, що створюємо, – вважає Марія. – Не можна просто вигадати якийсь проект і за першої ж нагоди віддати його забудовнику. Спершу потрібно дослідити простір».

Думку дівчини продовжує Арина, також випускниця ХША: «Відповідальність – це любов. Любов до будинку, який будуєш. Любов до місця, де він стоятиме. Любов до людей, які в ньому житимуть».

Працювати в команді

«Уже на першому колективному проекті я зрозуміла, що не можу працювати в команді, якщо мене не визнають лідером. Тому здебільшого виконувала групові завдання сама, – зізнається Юлія. – Я впоралася, але зрозуміла, що над масштабними архітектурними проектами завжди працює команда професіоналів. Якщо навчитись домовлятися, аргументувати свою точку зору, робота в колективі дійсно може бути класною».

Архітектори справді рідко працюють поодинці. Їхня робота вимагає спілкування з колегами й жителями міста, яке вони розбудовують. Команда школи прагне створити ком’юніті архітекторів і платформу для обговорення найактуальніших проблем професії та обміну ідеями. Для взаємодії з містянами існує публічна програма, у межах якої організатори проводять лекції, воркшопи, дискусії, влаштовують презентації проектів і досліджень, покази кіно й наукових робіт. Долучитися можуть усі небайдужі до архітектури.

Думати руками

Особливу увагу в архітектурній школі приділяють роботі з матеріалами. Поки не зрозумієш, як працювати з матеріалом, не зможеш займатись серйозним проектуванням, переконані у ХША. Практичні вправи розвивають потрібну чутливість і дозволяють по-новому подивитися на застосування матеріалів в архітектурі.

«Щоб краще уявити форму й функціональність об’єкта, потрібно відчути його на дотик, – пояснює Юлія. – Ніщо не замінить тактильних відчуттів. У нас було кілька курсів роботи з матеріалами: деревом, глиною, бетоном, папером, пінополістиролом тощо. Наприклад, на курсі глини треба було зробити фасадний модуль, і ми вигадали досить складний зразок. Усі начебто розуміли, як він виглядає, але поки не зробили прототипу, робота не зрушилася з місця».

Мислити мультидисциплінарно й креативити

Якщо побачиш у розкладі занять у ХША кіно чи філософію, не дивуйся: вони там не випадково. Студенти не лише здобувають базові навички, що потрібні в роботі архітектора, а й занурюються в мультидисциплінарне освітнє середовище – мікс проектування, технологій, соціальних наук і практичних навичок.

Арині найбільше запам’яталося завдання з курсу соціології. «Ми повинні були знайти місце, що має “ярлик” серед містян, знайти його “душу” й дослідити її найтемніші закутки», – розповідає дівчина.

Юлія залишилася під враженням від проекту про місця споживання задоволення. «Є місця-магніти, куди люди повертаються знову й знову. Потрібно було знайти таке місце й розгадати цю загадку – чому так відбувається. За час проекту я встигла відчути себе учасницею квесту, журналісткою та шпигункою. Це був дуже класний досвід.

Кожен курс – це експеримент, який закінчується проектом. Коли тобі треба вирішити, бути чи не бути якомусь матеріальному об’єкту, без креативу ніяк.

У ХША я навчилася більше, ніж просто користуватися програмою SketchUp чи Photoshop. Я набула досвіду, який виходить далеко за межі архітектури. Він швидше про ширший погляд на речі, про підхід до життя загалом».

Опубліковано : 12.07.2018 19:17