Азово-Чорноморський канал: фантастика чи ефективна відповідь Росії?

Повідомляє allvision.in.ua 11.12.2018 09:17

Фото з мережі Інтернет

Після нападу на українські катери Росія практично перекрила Керченську протоку для проходу наших кораблів. В результаті кілька портів у Приазов’ї заблоковані та понад сотня суден — в очікувані ходу через протоку. А це суттєві втрати для економіки України.

Тому в нашій державі задумались, як не допустити зупинки трьох портів у Маріуполі, Бердянську та Генічеську, втративши при цьому сотні мільйонів доларів надходжень до бюджету та тисячі робочих місць у Приазов’ї?

Українські націоналісти, зокрема, Руслан Кошулинський, пропонують вирішити проблему з блокуванням українських суден радикально: мовляв, треба будувати альтернативний Азово-Чорноморський канал.

Ідея, хоча й несподівана і незвична, однак, на думку фахівців, цікава й варта уваги та широкого обговорення.

Відтак «Вголос» також долучився до цієї дискусії й розпитав у Ініціативної фахової групи з м. Генічеська про доцільність і реалістичність такого варіанту вирішення проблеми.

Наскільки доцільною є ідея будівництва Азово-Чорноморського каналу?

Будівництво запропонованого Азово-Чорноморського каналу вирішить дуже багато проблем. Тут варто врахувати кілька аспектів: економічний, політичний, військовий. По-перше: робота Маріупольського та Бердянського порту щорічно поповнює наш бюджет приблизно на 200…250 млн доларів. Тому після того, як Росія фактично заблокувала наші порти та здійснює заходи щодо анексії акваторії Азовського моря, втрати для України є дуже суттєвими. І вони збільшуватимуться. Адже за дуже невеликий час у Керченській протоці з’явиться бонова загорожа. За наказом Путіна Керченський міст охоронятимуть пильніше, ніж корону Російської імперії. Тому сподіватися на вирішення Керченської кризи дипломатичними методами марно. Треба гідно відповісти на нові російські зазіхання. І проблему потрібно вирішувати негайно. Найкращий спосіб — будівництво Азово-Чорноморського каналу.

Наскільки будівництво цього каналу змінить ситуацію у Керченській протоці?

«Якщо Азово-Чорноморський канал збудують, важливість Керченського мосту як перешкоди для вільного судноплавства дорівнюватиме нулю»  

Якщо Азово-Чорноморський канал збудують, важливість Керченського мосту як перешкоди для вільного судноплавства дорівнюватиме нулю. Величезні витрати Росії на будівництво мосту як загороджувального об’єкту виявляться марними. При цьому в рази скоротиться шлях проходження для суден між Чорним та Азовським морями, реанімується порт Генічеськ, додаткове навантаження отримає порт Скадовськ. А Україна врешті-решт не проситиме дозволу на проходження її військових кораблів і кораблів наших іноземних партнерів в акваторію Азовського моря.

Якою буде користь будівництва каналу в економічному плані? 

На час спорудження каналу в Україні з’явиться приблизно 5…6 тисяч нових робочих місць. А це доволі суттєво! Його будівництво дасть поштовх для роботи наших металургійних підприємств, підприємств цементної галузі, гранітних кар’єрів у різних областях України. Я вже не кажу про підприємства будівельної галузі. Потрібні будуть різного спрямування  фахівці. Тому це ще й реальна можливість повернути наших будівельників із Росії, аби вони працювати на Батьківщині.

Як технічно цю ідею втілити у життя?

Цей канал є доволі складною інженерною спорудою. За нашими підрахунками, траса майбутнього каналу складатиме (якщо враховувати кілька варіантів) 112 км, 128 км, 142 км. Якщо акцентувати увагу на останньому, лише 55 км треба пройти суходолом; інші 87 км потрібні для створення фарватеру в акваторії Сивашу. На суходільній частині каналу, зокрема, треба спорудити два дюкери, аби майбутній канал не перерізав трасу Північнокримського каналу (хоча він зараз і заблокований дамбою). А також не варто перешкоджати роботі Каховського зрошувального каналу. Також на трасі каналу потрібно збудувати п’ять розвідних мостів для нормального проходження суден. До цього всього ще й, як мінімум, три шлюзи, аби врегулювати рівень вод Чорного й Азовського морів та озера Сиваш.

Варто врахувати й інші фактори. Траса каналу проходитиме доволі близько до кислотного відстійника заводу «Титан» (належить олігарху Фірташу) в Армянську. І для того, аби ті всі кислоти з відстійника не потрапляли до Азово-Чорноморського каналу, його треба будувати в обхід на певній відстані. Саме цю обставину і враховує варіант траси довжиною у 142 км.

Також ми врахували максимальні габарити судна, яке може пройти каналом. Пропонуємо такі: довжина судна — 160 м, ширина — 31 м, осадка — 7 м. Тому канал повинен бути завширшки 46,5…50 м, а на поворотних ділянках — 80,6…85 м.

До речі, при будівництві каналу варто на певних суходільних ділянках траси використовувати технологію спрямованого вибуху зі зачищенням і формуванням профілю каналу. Це і прискорення, і заощадження, і тренування для наших інженерних військ. Для цього потрібно приблизно 1,5 тисячі тонн вибухівки. Водні ж ділянки траси каналу будуть відпрацьовані за допомогою земснарядів.

Скільки часу і коштів потрібно для будівництва каналу?

«На будівництво Азово-Чорноморського каналу треба близько 2…2,5 роки та приблизно 2 мільярди доларів»

Частину каналу на суходолі можна побувати за 8…9 місяців. Загалом на будівництво Азово-Чорноморського каналу треба близько 2…2,5 роки. За нашими попередніми розрахунками, це буде коштувати приблизно 2 мільярди доларів. Термін окупності будівництва каналу при цьому становитиме приблизно 7,5…8 років. Термін експлуатації каналу, як мінімум, має становити 100 років.

При цьому для будівництва такого каналу, на нашу думку, треба відкрити доволі широку міжнародну компанію щодо створення акціонерного товариства відкритого типу за участю іноземного капіталу під відповідні українські державні гарантії. Основні роботи щодо будівництва Азово-Чорноморського каналу мають виконувати винятково голландські підрядники. Бо, по-перше, голландці — це найкращі гідротехніки у світі.

По-друге, це суттєво знизить корупційні ризики. А спроби використати вже відпрацьовані корупційні схеми і на цьому будівництві з нашого українського боку будуть обов’язково.

По-третє, досвід голландців ми повинні перейняти і використати у майбутньому для реалізації проекту створення історичного водного шляху «Із варяг у греки» — з’єднання Балтійського та Чорного морів: польського порту Гданськ із українським портом у Херсоні.

Що може завадити будівництву каналу? 

Противником будівництва буде по-перше, вся московська п’ята колонна, по-друге — наше «рідне» високе «чиновництво» і «депутатство». Одним із перших може висловитись «проти» Мінекології. Адже Україна 1996 року підписала Рамсарську конвенцію і має «захищати» свої водно-болотні угіддя. Вже отримали гроші та почали формувати аціональний парк «Меотіда», що вмістить територію і Молочного лиману, і Сивашу тощо. І все лише для того — увага — аби перелітні пташки летіли до Піренейського, Балканського півостровів, де їх відстрілюватимуть «європейські мисливці».

Загалом же прикро спостерігати, як люди, котрі вважають себе можновладцями, не мають ні досвіду, ні знань, а головне — державного мислення. Нашу державу згубить непрофесіоналізм її керівництва. Бо поки у нас захищатимуть пташок, Україна отримає непоправні збитки та людські втрати. Зараз втратимо азовські порти з металургійним і машинобудівним комплексом і втратимо певні експортні можливості, а згодом — і взагалі Азовське море для України.

Опубліковано : 11.12.2018 09:17