Чому українська література чудова, але в школі так не здається

Повідомляє studway.com.ua 10.09.2018 16:17

Фото з мережі Інтернет

Коли 2016 року в Міносвіти запропонували об’єднати в старшій школі українську та світову літератури в один предмет, учителі були невдоволені. Педагоги наголошували, що «в Україні зовсім інша ментальність і така зміна може загрожувати її мові, суверенності, територіальній цілісності». Однак були й ті, хто погодились: школярі охоче читають закордонних авторів, чого не скажеш про твори українських класиків. Та хіба рідна література гірша і, якщо ні, через що виникає така тенденція?

Ми переглянули публікації педагогів, ознайомились із сучасною програмою з української літератури, згадали власні уроки в школі. Нам вдалося виділити основні причини, через які, гадаємо, учні так рідко цікавляться вітчизняними творами, так мало знають про сучасників і, зрештою, так сильно хочуть якнайшвидше пережити ЗНО. А ще ми пропонуємо свої варіанти вирішення цих проблем, щоб перелічені зауваження не були голослівними.

Невідповідність віковим запитам

Проблема. Програму з української літератури в школах не змінювали роками, курс не адаптували до вікових потреб учнів, які змінювалися протягом останніх двадцяти років. Дітям важко ідентифікувати себе з персонажами творів, які мало нагадують їм реальне життя.

Рішення. У 2017 році в результаті публічного обговорення на платформі EdEra МОН представило основні зміни в оновлених навчальних програмах 5-9 класів, зокрема з української літератури. Це сильний старт, адже змінити програму педагогам-ентузіастам самотужки було б неможливо.

Мало сучасної літератури

Проблема. «Курс сучасної літератури починається й закінчується вивченням Ліни Костенко», – так кажуть літературознавці, які обговорюють питання книги в школах. Через це, стверджують вони, багато сучасних поетів і письменників залишаються поза увагою.

Рішення. Оновлена програма пропонує вивчати в 5-7 класах твори, які розвивають уяву, у 8-9 – такі, що дають можливість поміркувати над сучасним життям. П’ятикласники читатимуть «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» Галини Малик, «Таємницю козацької шаблі» Зірки Мензатюк, шестикласники – твори Станіслава Чернілевського, Емми Андієвської, Лесі Ворониної, семикласники – Марину Павленко, Олександра Гавроша тощо. На випускників уже з першого вересня також чекають зміни: одинадцятикласники не будуть вивчати Загребельного, Шевчука, Грінченка та «Декадент» Франка.

Вибір творів

Проблема. Окремі педагоги наголошують, що з року в рік школярі вивчають ті самі твори. Із солідної спадщини письменників вибирають найпопулярнішу поезію, прозу чи драму, яка може бути складною для розуміння. І знову ж таки, вікові запити змінюються.

Рішення. Пропонувати учням кілька творів на вибір, спиратися на їхні літературні вподобання й більш актуальну для читачів проблематику. Звичайно, учитель не може повністю перекроїти навчальну програму, однак у його силах рекомендувати й приділяти більше уваги тому чи іншому твору. До слова, такий вибір передбачає й оновлена програма.

Типові персонажі

Проблема. Вічна боротьба за незалежність, пан або кріпак, нещасне кохання, тяжка доля жінки… Це все ми вкладаємо в поняття національної журби, яку легко відчути в українській поезії та прозі. Навчити вічного процесу боротьби – основне завдання української літератури, усі інші ніби стають другорядними.

Рішення. Приділяти увагу оптимістичній поезії та прозі, а ще не ідеалізувати письменників. Учитель може підвести дітей до самостійного розуміння творів Шевченка і без того, щоб називати його генієм.

Відсутність інтерактиву

Проблема. Чи застосовували вчителі на твоїх шкільних уроках з української літератури які-небудь ігрові методи? Так-так, це реально! Однак бажання читати навіть цікавий твір можна відбити, якщо змусити готувати план, конспектувати підручник і переказувати біографію автора.

Рішення. Пам’ятаєш, ми розповідали про гейміфікацію? Власні системи оцінювання, мобільні програми, відеоігри – варіантів є чимало. Покажи своїй учительці цю статтю: можливо, допоможе!

Вивчання літератури без контексту культури

Проблема. Без знання історії, звичаїв і побуту складно зрозуміти сюжет книги, а отже, проаналізувати поведінку героя в описуваних ситуаціях. Контекст культури, на думку окремих фахівців, відіграє важливу роль для правильного розуміння творів.

Рішення. Найперше – описувати той історичний період, про який ідеться в творі, і той, у якому твір створювали. Далі – давати знання щодо розвитку інших видів мистецтва доби. Зрештою, шукати екранізації твору, аналогії у світовій літературі, рекомендувати їх до перегляду й прочитання.

Формат ЗНО

Проблема. Підготовка до ЗНО з літератури – це механічне зубріння дат, назв творів та імен персонажів, для того щоб відтворити це все на тестуванні і… щасливо забути. Перед випускником немає мети творчо осмислити, прожити твір.

Рішення. Якщо ти плануєш вступати до українського вишу, ігнорувати підготовку до зовнішнього незалежного оцінювання, яке передбачає вивчення механічної інформації, неможливо. Проте якщо шкільний учитель ретельно підбирає твори, намагається урізноманітнити навчальний процес, паралельно знайомить учнів зі здобутками українського мистецтва, то, скоріш за все, йому вдасться привернути увагу школяра.

Українська література насправді має що запропонувати сучасним підліткам, здатна викликати їхній інтерес і захоплення. І навіть якщо в школі здається, ніби воно зовсім не так, корінь зла варто шукати саме в підході.

Опубліковано : 10.09.2018 16:17