Новий податковий закон про багатих зробить з банкірів поліцейських

Повідомляє news.finance.ua 05.08.2018 17:17

Фото з мережі Інтернет

19 липня в профільному комітеті Кабміну мав розглядатися проект «закону про багатих українців» («Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо критеріїв визначення осіб з високими доходами»), який за фактом мав визначити найбагатших громадян в країні і вивести їх в окрему категорію платників податків вже з 1 січня 2019 року. Законопроект, проте, не був розглянутий – Мінфін відкликав його на доопрацювання.

Сильної переробки документа не очікується, тому UBR.ua завчасно розібрався з ключовими моментами нового документа, який просто приречений стати резонансним.

Вимоги МВФ

Формально закон ініційований урядом в рамках реалізації Стратегії реформування системи державних фінансів. Але це той самий випадок, коли бджоли проти меду, а так не буває, і відкликання законопроекту в останній момент це тільки підтверджує.

Стратегія, прийнята Кабміном у 2017 році, спрямована на боротьбу з податковими зловживаннями при застосуванні угод про уникнення подвійного оподаткування та протидію практикам розмивання податкової бази і виведення прибутків з-під оподаткування (BEPS).

Зобов’язання ідентифікації в Податковому кодексі громадян з високим рівнем доходу було визначено в меморандумі з МВФ в 2016 році, і хоча пізніше цей пункт «випав» з програми співпраці, на визначення в кодексі «high level individuals» час від часу в своїх рекомендаціях вказують різні міжнародні організації, що займаються реформами в Україні. А значить, головним замовником пропонованих змін по суті є міжнародні організації.

Статистика офіційно багатих людей в Україні на сьогоднішній день така. За 2016 рік 63 фізичні особи задекларували в загальній сумі дохід на суму понад 7,5 млрд гривень, а донараховані суми податку на доходи фізичних осіб і військового збору склали 225,2 грн і 26, 6 млн грн., відповідно. Мінфін на цій підставі робить висновок, що при застосуванні спеціальних заходів у роботі з платниками податків, які мають високі доходи, держава може мати велику вигоду, бо відносно незначна кількість платників податків забезпечує великий відсоток від загального обсягу податків.

Що змінять

1. Законопроектом пропонується вважати платником податків з високими доходами фізособу-резидента:

кінцевого бенефіціара великого платника податків,

який прямо або опосередковано володіє 10% і більше статутного капіталу або права голосу придбаних акцій юридичної особи-нерезидента і задекларував 10 і більше мільйонів євро доходу,
чий загальний дохід перевищує 50 млн гривень.

2. Для багатих українців планується вводити обов’язкове щорічне декларування майнового стану і доходів і штраф 10% від суми нарахованого податку на доходи фізичних осіб за її несвоєчасну подачу.

3. Перевірятися декларації таких громадян можуть протягом 10 років з дня подачі.

4. Банки будуть зобов’язані подавати інформацію про рахунки багатих українців за запитом ДФСзамість рішення суду, як зараз.

Думки експертів щодо пропонованих законопроектом змін розділилися.

Загальний контроль

Пропоновані зміни – це імплементація тих норм оподаткування, які прийняті в розвинених країнах. В Україні процес йде повільно, але все-таки йде. Даний законопроект реалізує те, що було раніше прописано в програмі співпраці України з МВФ. Той процес електронного декларування, який вже охопив чиновників і депутатів, поширюється на людей, які формально не є чиновниками, але можуть впливати тією чи іншою мірою на прийняття політичних або місцевих кадрових рішень.

Посилення контролю за банківськими операціями багатих людей – це світовий тренд, який охоплює передові економіки і імплементується в Україні. У цьому впевнена експерт Е.С.Консалтинг з податкових питань Олександра Томашевська.

«Однозначно це вимога Плану BEPS, щоб ніхто не зміг ухилитися від сплати податків у своїй країні. Банківська система перетворюється на поліцейську. Людина, яка не подала декларації, не подав якісь відомості, не зможе відкрити рахунок в жодному закордонному банку. Їй просто закриють рахунки. Ми приводимо своє законодавство у відповідність з прийнятими нормами», – зазначила вона.

Якщо раніше багаті українці могли просто декларувати ту суму, яку вони вважали потрібною задекларувати, то в разі імплементації цих норм їхня інформація буде перевірятися через банківські операції.

«Наприклад, я приховую доходи, але красиво жити не заборониш. Я хочу щось купити. Я хочу жити згідно зі своїм статусом, я хочу дорогий особняк, я хочу дорогу машину. І контроль у всьому світі йде в момент витрачання цих коштів. За кордоном теж беруть хабарі, але не можуть витратити кошти, отримані таким чином», – зауважила Томашевська.

Але додала, що новий підхід не скасовує звичні схеми. «Звісно, схеми залишаться: наприклад, схеми продажу корпоративних прав, майна. Але все одно ефект буде, позаяк мова йде про десятки-сотні мільйонів доларів доходів», – резюмувала експерт.

На її думку, той факт, що законопроект в останній момент був відправлений на доопрацювання, говорить про його справжню значимість.

Головні небезпеки

Головну загрозу аналітики бачать у тотальному контролі з боку податкових органів, побоюючись зловживань.

«Це норма корупційна. Співробітники ДФС зовсім ні до чого не повинні мати доступ самі по собі. Якщо ви хочете, щоб в податковій не було корупції, позбавите їх більшості функцій. У співробітників ДФС має бути всього дві функції – функція обліку і функція консультації. Якщо комусь здається, що хтось переховується від оподаткування, то нехай подає позов до суду і суд вирішить, вдалося щось довести чи ні», – висловився експерт ГО «Фонд суспільної безпеки» Юрій Гаврилечко.

Він вважає, що в разі відсутності доказів у суді податківці повинні відповідати своїм власним коштом за доставлені громадянам незручності. У цьому питанні з ним згодна віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз.

«Отримати рішення суду не така велика проблема … А створення особливого списку, розкриття банком на вимогу ДФС інформації про будь-яких людей – це порушення норм про інформацію», – зазначила вона в коментарі UBR.ua

Проти неугодних

Експерти запевняють, що бояться не боротьби з корупцією або ухиленнями від оподаткування. А нового «полювання на відьом» і податкової розправи з неугодними.

«Стосовно певних осіб в нашій країні закон не працює. Цих осіб ми всі знаємо. Цей закон тільки в одному випадку може бути використаний: якщо будуть політичні розборки з опонентами, конкурентами. В даному випадку ті, хто при владі, можуть завжди повернути цей закон проти своїх конкурентів. У нашій країні це буде працювати саме так», – переконана Юлія Дроговоз.

Експерт впевнена, що додатковий контроль необхідний, але щодо всіх фізичних осіб без вибіркового підходу.

Небезпечні деталі

Великий бізнес поки не готовий коментувати «закон про багатих», чекає на остаточний варіант законопроекту, сказала UBR.ua виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко.

«Знаю як мінімум 10 кандидатів, власників компаній, які можуть підпадати під цей закон … Ми поки не маємо позиції щодо цього. Ми не обговорювали це детально і не готували якісь конкретні коментарі, побажання або заперечення з цього приводу», – підкреслила вона.

Хоча тут же додала, що новий законопроект, в разі прийняття, буде стимулювати надходження до державної казни, що важливо для поліпшення макроекономічної стабільності. Хоча потрібна дискусія влади і бізнесу.

«Зрозуміти уряд можна, але нам як бізнесу потрібно побачити фінальний документ, який ми можемо коментувати і за яким можемо висловлювати позицію. Диявол, як правило, криється в деталях. Потрібно всі ці питання обговорити з бізнесом», – впевнена Дерев’янко.

З огляду на великі розбіжності в думках щодо нового законопроекту, можна зазначити, що його просування, що зіткнулося ще на ранній стадії з сильним опором як великого бізнесу, так і самої влади, тісно з ним пов’язаним, буде складним і резонансним. Ухвалення законопроекту ініційовано міжнародними організаціями, і можна впевнено стверджувати, що буде супроводжуватися боротьбою як за його ухвалення, так і за використання в подальшому в інтересах тих чи інших бізнес-груп в їхній боротьбі за внутрішні ринки.

Олексій Єрмоленко

Опубліковано : 05.08.2018 17:17