Професія: комік

Повідомляє studway.com.ua 06.07.2018 09:17

Фото з мережі Інтернет

21-24 червня в Києві на НСК «Олімпійський» проходив мультирозважальний фестиваль BeLive, який об’єднав цінувальників музики, кіно, блогінгу, сіті-спорту й гумору.

Фестивальний простір розділили на відповідні зони, куратором стендап-сцени став ведучий та шоумен Андрій Шабанов. Окрім виступів хедлайнерів, на гостей чекав «відкритий мікрофон» – формат, який дозволяє всім охочим вийти на сцену на сім хвилин і випробувати свої сили в стендапі. Виступити могли навіть новачки.

Ми поспілкувалися з трьома учасниками «відкритого мікрофону» й дізнались, як народжується гумор і про що мріють молоді стендапери.

Кирило Мазур, 15 років, стендап-комік, двічі переможець шоу «Розсміши коміка»

У мене є своя система тестування жартів. Перший ступінь – друзі. Щойно з’являється чергова ідея, я дзвоню Жені Бабкову, він вислуховує всі варіанти жарту й радить, який краще обрати. Далі йду на «відкритий мікрофон»: це хороший спосіб випробувати свій матеріал на публіці. Можна просто зареєструватися й виступити, навіть якщо ти не займаєшся гумором професійно. Найбільш удалі жарти виношу на концерти, тому глядачі чують уже відточений матеріал, який пройшов ретельну перевірку.

Для мене стендап – свого роду терапія, коли ти розповідаєш про свої переживання й негаразди через призму гумору. Глядачі люблять імпровізацію, щирість і внутрішній стрижень, коли комік може висловити власну позицію. Щоб отримати віддачу від публіки, на сцені потрібно бути живим, бути особистістю.

Також важливо обрати правильні теми, які «влучать» у зал. Для цього потрібно розуміти, хто твоя аудиторія: що це за люди, скільки їм років, чим вони цікавляться. Не варто зловживати цинічним і чорним гумором: далеко не всі це сприймають. Нецензурна лексика теж може відштовхнути глядача. Я намагаюсь обирати максимально добрі, побутові теми для жартів. Можливо, не всі визнають це справжньою стендап-комедією, але я дотримуюсь такого підходу.

Євген Бабков, 21 рік, стендап-комік, ведучий «відкритих мікрофонів»

Стендап-комікам, особливо початківцям, важливо комунікувати й тренуватися, показувати свою творчість, виступати на «відкритих мікрофонах». Хороший поштовх кар’єрі дають фестивалі: якщо гумор сподобається публіці, на тебе звернуть увагу організатори й почнуть запрошувати на інші заходи.

Щодо самого процесу створення матеріалу, то найкомфортніше це робити разом з камеді-баді – близьким духом напарником, який допомагає гумористу писати жарти. Але я здебільшого пишу на самоті, часто – під час прогулянок.

Виходити на сцену треба розслабленим. Що я для цього роблю? Нічого. Виходжу напруженим. Розслабляюся вже в процесі. Дуже важливо позбутися напруги й тремтіння в голосі. Над цим потрібно працювати, є навіть цілі методики. Буває, перед виходом на велику сцену я роблю спеціальні дихальні вправи.

Одне з моїх правил – у жодному разі не вступати в конфлікт із глядачем, навіть якщо під час виступу хтось почне викрикувати щось із залу. Якось я став свідком такої сутички між коміком та глядачем і знаю, що підхід «стули пельку, я тут виступаю!» не спрацює. Замість того, щоб грубіянити у відповідь, краще дати відсіч жартом. Тоді й публіка стане на твій бік.

Сергій Ліпко, 24 роки, стендап-комік, резидент «Підпільного стендапу», сценарист

Стендап хороший тим, що тут можна все і редактор у тебе лише один – глядач. Я намагаюся не зачіпати банальних тем. Наприклад, мені не подобається жартувати про стосунки. Багато коміків починають свій шлях із жартів на кшталт «дівчата, такі дівчата» і вважають себе революціонерами. Потрібно знайти щось своє. Я відслужив у Збройних силах, тому в моєму випадку це була тема армії.

Щоб установити контакт з аудиторією, потрібно уявити себе на місці глядача. Я завжди питаю себе: «Чи повірив би я цьому чуваку на сцені? Що треба зробити, щоб повірив?»

Не бійтеся лажати перед публікою: це загартовує, і в майбутньому невдачі не здаватимуться такими катастрофічними.

У стендапі важливо знайти компроміс: не бути егоїстом, який створює гумор лише заради власної самореалізації, але й не йти на поводі в глядача. Телевізійний гумор максимально простий, тому в нашої публіки складається враження, що це і є справжня комедія, що все так і має бути. Глядача потрібно виховувати, поступово прищеплювати йому інші цінності.

Фото: Вікторія Мохова

Опубліковано : 06.07.2018 09:17